Булінг. Що варто знати?

 

Дитина каже вам, що в школі з неї знущаються. Що робити? Вимагати, щоб шкільне начальство покарало кривдника? Навчити сина давати здачу?

Не поспішайте — спершу довідайтесь дещо про знущання, або, як це ще називають, булінг.

 

Що таке булінг? Це тривале і навмисне фізичне або емоційне знущання. Тож не кожен випадок образи чи ворожого ставлення.

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

• він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
• в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
• він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
• може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
• він може повторюватися багато разів.

    Яким буває булінг?

    Цькування може мати різні форми:

• Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
• Вербальне цькування (обзивання чи глузування).
• Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
• Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

 

Чому важливо чітко розуміти, що таке булінг? Тому що дехто називає цим словом будь-який, навіть найменший, образливий учинок. Якщо з кожного дрібного непорозуміння ви будете робити велику проблему, то не розвинете в дитини вміння самостійно вирішувати конфліктні ситуації, а це вміння буде їй потрібне як тепер, так і в дорослому житті.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

    Зверніть увагу на дев’ять найпоширеніших ознак:

    1. В дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

    2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).

    3. В дитини з’являються зіпсовані речі.

    4. Вона втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.

    5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами (або ж такі ознаки з’являються після спілкування в соціальних мережах).

    6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.

    7. Має розлади сну або часті погані сни.

    8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.

    9. Дитина наносить собі ушкодження.

    Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.

Як допомогти?

• Терпеливо слухайте свою дитину.
• Старайтесь визначити 1) що сталось і 2) чому саме з вашою дитиною.
• . Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.
•  Займіть нейтральну позицію — обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
•  Не поспішайте робити висновки, поки не маєте повної інформації. Для цього, можливо, варто поговорити з вчителями в школі або з батьками інших учнів.
• Якщо ваша дитина справді зазнає знущань, поясніть їй, що те, як вона на них реагує, покращить або погіршить ситуацію. У Біблії сказано: «Лагідна відповідь лють відвертає, а різке слово викликає гнів» . Помста — це не вихід, адже вона може призвести до ще більших знущань.
• Поясніть дитині, що коли вона не дає здачі кривднику, це не означає, що вона — слабак. Навпаки, це свідчить, що вона сильна, адже не йде на поводі у кривдника. Так вона перемагає кривдника і при цьому нікого не кривдить.

Про це важливо пам’ятати особливо тоді, коли ваша дитина стала жертвою кібербулінгу, адже встрявати у словесну перепалку — це те саме, що давати кривднику зелене світло до ще більших знущань. Якщо ваша дитина стане відплачувати тією ж монетою, то нічим не буде кращою за свого кривдника. Саме тому мудро взагалі нічого не відповідати. Ця тактика може відбити у кривдника бажання далі нападати на вашу дитину.

• Ваша дитина може уникати людей чи місць, де на неї чигає небезпека стати жертвою булінгу. Наприклад, можливо, варто піти іншою дорогою, щоб зменшити ймовірність зустрічі з кривдниками.

Можливо, варто поговорити з учителями або з іншими батьками

ПОРАДА. Допоможіть дитині добре обдумати нижчеподані запитання:

• Що буде, якщо просто ігнорувати кривдника?
• Що буде, якщо рішуче сказати кривднику: «Припини!»?
• Що буде, якщо розповісти вчителям про кривдника?
• Що буде, якщо поставитись до кривдника дружелюбно або пожартувати з ним?

Хоч би де ваша дитина зазнавала знущань — у школі, на вулиці або через Інтернет — до кожної ситуації потрібен свій підхід. Тому разом з дитиною обдумайте, як поводитись у кожній такій ситуації. Запевніть дитину у своїй підтримці.

Джерело: інтернет-ресурси