Розвиток критичного мислення

Розвиток критичного мислення НУШ

 Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно вирішити; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати вірне рішення проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших й одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

     Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

    Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати уроки з використанням на них відповідних специфічних форм та методів, то результат буде ще більш високим.

Фішбоун

2. «Сенкан» (п’ятиряддя).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)Тема (іменник)

2) Опис (прикметник)

3) Дія (дієслово)

4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

      Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття теми, розвиває вміння узагальнювати  вивчений матеріал. Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні.

3.Діаграма Венна.

     Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.

  Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які наклада­ють одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

                                                         Відмінні риси                                                Відмінні риси

Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням. Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольо­ром. На них пишуть аспекти збігу. Учні усно коментують усі ви­падки розбіжності в думках стосовно діаграми.

4. Метод «знаю — хочу дізнатися — навчаюсь».

    Учитель повідомляє учням тему для вивчення.Учні розбиваються на пари і протягом 4—5 хвилин обговорюють одне з одним усе, що знають про тему. В цей час учитель креслить на дошці таблицю.

Учитель надає слово кожній парі і з її слів заповнює першу гра­фу таблиці. При цьому він може редагувати інформацію. В тих ви­падках, коли учні не дуже впевнені в своїх знаннях, учитель записує інформацію в другу графу. Учитель пропонує учням ра­зом шукати відповіді на запитан­ня другої графи.Коли відповідь знайдено, її записують у третю графу. Учні читають текст (підруч­ник, інше джерело) і формулюють відповіді на запитання або просто сповіщають нову інфор­мацію. Це теж записують у тре­тю графу. Учитель звертає увагу учнів на запитання з другої графи: в тому разі, якщо відповіді не знай­дено, педагог пропонує інші дже­рела.

Що ми знаємо

Що хочемо знати

Що ми вивчили

 5.  «Кубування».

Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані назви основних розумових операцій:

• опишіть це;
• порівняйте це;
• асоціюйте це;
• проаналізуйте це;
• знайдіть застосування цьому;
• аргументи «за» й «проти».

  За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, явища та ін.

6. «Асоціативний кущ».

Алгоритм складання асоціативного куща:

• Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу.
• Записати будь-які слова  чи фрази, які спадають на думку.
• Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість.
• Записувати всі ідеї, які з’являються.

8. «Гронування».

 «Гронування» – малюнкова технологія, суть якої в тому, що по середині аркуша записується чи замальовується основне слово (ідея, тема), а по сторонах фіксуються слова (малюнки), пов’язані з ним. Такий вид роботи ефективний для використання у 3-4 кл. на уроках природознавства, укр.мови.

7. «Кластер».

 Послідовність створення кластера:

1) У центрі дошки або паперу пишеться ключове слово або речення.

2) Записуються слова або речення, які, на думку учнів стосуються поданної теми (або розкривають її).

3) Встановлюються зв’язки між поняттями та ідеями.

4) Записується стільки ідей, скільки зможуть запропонувати учні.

9. Ментальні карти

Ментальні карти - це техніка візуалізації мислення. Способи застосування ментальних карт дуже різноманітні, наприклад, їх можна використовувати для того, щоб зафіксувати, зрозуміти і запам'ятати зміст книги або тексту, згенерувати і записати ідеї, розібратися в новій для себе теми, підготуватися до прийняття рішення

Джерела: інтернет-ресурси